Закарпаття онлайн

Роздуми про етику перед вибором шляху

Відгучали святки, а з ними й перший тур виборів, результати якого в Закарпатті дещо приголомшили закарпатську діаспору в Києві та й не тільки. Велика кількість закарпатців-науковців на пост-святкових зібраннях вголос розмірковує над причинами такого волевиявлення. Серед инших – перше місце віддають нівелюванню етичних норм.
Чому так багато виборців проголосувало за В. Януковича?

Може тому, що, як казав цього літа наш заробітчанин із Ґанич, «в часи його прем’єрства наші люди вільно їздили по Росії на заробітки, а при Ющенкови руські вільно не дають», правда йому це не мішало і в Києві заробляти по 6-7тис. грн. в місяць, та що два тижні приїздити в рідне село. Констатуючи при цьому, що через далекі заробітки, закарпатський нарід спивається, особливо жінки.
Може через міцний «ґенетичний» зв'язок закарпатських русинів з росіянами, до яких так тяжіє вибраний ними кандидат? Хоча не для кого не секрет, що після проголошення незалежности України активізувалися ті політичні сили, які орієнтуються на "спільний економічний простір СНД", "рубльову зону", власне, на поступову трансформацію СНД в якийсь новий союз, федерацію чи конфедерацію. Як у нашій країні, так і поза нею, вони пильно й зацікавлено придивляються до етнополітичних процесів в Україні і прагнуть надати їм відповідного скерування, штучно загострюють проблему "схід-захід" України і програмують можливість конфронтації. Так на Закарпатті із комуністичних та кадебістських прихвоснів виникло політичне русинство. Спроби Росії реанімувати русинський рух у Карпатському реґіоні стратегічно спрямовані на дестабілізацію ситуації зокрема і в Словаччині, Польщі, Угорщині та інших країнах Центральної Европи. Але, насамперед, вони спрямовані проти незалежної України. І хочуть це зробити нашими руками. Бо, якщо вдасться відірвати край і назвати його русинською автономією, в сусідніх державах піднімуть голови російські агенти-агітатори за об’єднання русинських земель і тоді чувайся, Европо. Русини, що мешкають на європейському та американському континентах (багато століть тоді поділу на закарпатських та прикарпатських не було), в усіх державах створили громадські об’єднання русинів. І після 1939 року, коли радянська влада «об’єднала» західну та східну України, вихідці з Прикарпаття на загал з Галичини, як результат проведеної КДБ роботи серед діаспорян про «об’єднання нації», різко почали ідентифікувати себе як українці і відділятися від русинів. Зараз на Закарпатті посібники Москви роблять все навпаки, намагаються «об’єднати» русинів усього світу, щоб посіяти розбрат в Европі. А истинні русини це ті, які зберігають, записують та пропагують народні традиції, одяг, казки, обряди та мову (за свідченням фахівців, якщо об’єднати білоруську та закарпатську мови, – це буде найбільш наближена мова часів руського князя Ярослава Мудрого).
Може, панове виборці Януковича, ви хочете повернути часи коли, як у Довгому впродовж десятиліть близько 200 міліціштів з усього Закарпаття разом з місцевими комуняками кожного Святого вечора блокували вулиці села та не давали дітям колядувати? Тоді ви близькі до мети.
Етика любого суспільства підживлюється зі «спільного фонду» релігійних цінностей. Відсутність релігійної основи суспільства спричинює деґрадацію людини (необов’язковість, брехня, невиконання законів, гонитва за прибутком чи великими грошима тощо), та держави (декларує одне, робить інше, неповага до свого народу).
Нам потрібно повернутися до основного етичного постулату, який на Закарпатті ще зберігся, – до релігійних цінностей, тих моральних норм, які ґрунтуються на принципах поваги до Бога та страху перед карою Божою (“Побійся Бога” або “Бог тя накаже”).
Етика має бути формальною й водночас динамічною. Час іде, ми стаємо цивілізованими, тому етичні правила життя людини мають бути прозорими і не закостенілими. З ким ми сьогодні можемо пов’язати народження «закарпатської моделі цивілізації» на основі її давньої міжетнічної толерантности, духовної та релігійної спадщини, з одного боку, і наявність великого науково-освітнього потенціалу краян, відмова від корупції, інституціональної стабільности, довіри підприємців та інвесторів, їхній економічний патріотизм, дух завоювання іноземних ринків тощо – з іншого? З того вибору що нам залишився у другому турі я можу надіятися тільки на Юлю Тимошенко.
Коли людина свідомо обмежує свою свободу для того, щоб виробляти блага для всіх, вона, таким чином, сподівається на аналогічне ставлення до неї з нашого боку. Протягом останніх років, працюючи на чолі уряду, Юлія Володимирівна довела це практично: учителі, медики та інші робітники бюджетної сфери без затримки отримували зарплати, пенсіонери, інваліди – пенсії, та інші доплати. Може нам їй треба теж борг повернути та проголосувати за неї? ЇЇ цілеспрямований рух до мети та здорові амбіції, підкріплені справами, заслуговують на похвалу та наслідування.
Декларуючи впровадження чітких правил, які б унеможливлювали довільну інтерпретацію законів, пані Тимошенко ґарантує, що кожен одержить справедливий еквівалент за умови, що всі, зокрема й він сам, будуть співпрацювати.
Історично Закарпаття розвивалося як сільськогосподарський та рекреаційний реґіон. Пани гроші заробляли в Європі, але маєтки для проживання та відпочинку будували в “Карпатській Швейцарії”. Зараз потрібно це взяти на озброєння та розвивати і захищати свої реґіональні інтереси. Потрібно якнайкраще прислужитися інтересам своїх партнерів, сусідів, та керуватися власними інтересами й інтересами реґіону. Це не забариться трансформуватися у нові виробництва, нові послуги, нові робочі місця, і як наслідок, – підвищення пенсій та нові доходи для держави. Все це неможливо без реформ у всіх сферах державотворення, зокрема реформи місцевого самоврядування, яку з тяжкими потугами, долаючи спротив незацікавлених у цьому депутатів та посадовців, запроваджує Юлія Володимирівна (в бюджет на 2010 рік закладено 60% надходжень залишати на розсуд місцевого самоврядування).
Наш край – географічний центр Европи, це підкарпаття Европи, нащо ж нам Янукович зі своєю далекою Азією? Ієрархічні або диктаторські суспільства (що нам пропонує Янукович), є моделями привласнення національних багатств обмеженим колом керівників – без ризику, якихось заборон. Сьогодні Україна занепадає, а не розбудовується, вона безборонна у військовому та економічному стані, і прихід до влади Януковича збільшить пропасть між владою та народом, кине нас у смертельні обійми олігархії та об’єднає «землі рускіє» навколо Москви.
З приходом команди Тимошенко-Тигіпко до влади, безперечно, має втілитися в життя соціальна рівність – найважливіший елемент на шляху до матеріалізації «української мрії», такої дорогої серцю Тараса Шевченка, коли кожен має право на справедливу частку в загальному добробуті країни. Пошук вигоди має бути ірраціональним прагненням, а державний устрій — раціональним регулюванням цього ірраціонального прагнення. Етика ж дає змогу домінувати над такими прагненнями і зробити систему раціональною. Для втілення цього в життя існує послідовність, яка створює передумови розвитку суспільства:
1. Інноваційна інвестиція в розбудову нашої держави: об’єднаймося та виберімо Президентом України Ю. В. Тимошенко;
2. Інновація визначає шлях життя нашої держави: проведення необхідних реформ, прийнято закони, укази, постанови сприятимуть не тільки економічному, а й соціальному розвитку держави.
3. Життя держави за Конституцією та законами виховує та породжує нові запити Громадянина, а не навпаки. За державою стоїть – індивідуум, а за індивідуумом – етика, яка не дозволить нам скотитися в прірву безвиходу.
Впровадивши цю послідовність в життя, народ України, на чолі з командою Юлії Тимошенко, зможемо забезпечити розвиток держави так, щоб не ми просилася в поважні міжнародні організації, а нас просили бути їхніми членами. Хай нам Бог допоможе зробити правильний вибір і жити в нормальній, цивілізованій державі.

Панич І.Й.
Довге-Київ-Загреб-Ужгород

Публічний договір

Статистика / кабінет абонента

Пошук

������ �����������