Села без школи не буває. Добре, що у нас, на Виноградівщині, це правило без
     виключень. Ось недавно відкрили нову 
     ЗОШ у Дротинцях. Більше 10 млн. гривень і 10 років будівництва. Слава Богу,  
     довгобуд завершили.

     А я закінчував у 1978 році Олешницьку СШ – стару, побудовану ще при чехах. 
     Ріс в учительській родині. Тому проблеми 
     школи, педагогів для мене близькі і болючі.

Новий учитель
З давніх давен школа на селі була осередком культури, місцем, де збирається сільська еліта. І отримати знання можна 
було тільки за партою та в бібліотеці. Але останні десятиліття подарували нового учителя – комп’ютер з підключеним 
інтернетом.

10 років тому це здавалось неймовірним, але сьогодні класи з ПК та інтернетом в школах – звична річ. Я гордий, що 
ще в 2000 році у рідному Олешнику запустив комп’ютерний клуб, в якому школа безкоштовно проводила уроки. Це був 
перший на Закарпатті сільський комп’ютерний клуб.

Звісно ж, «розумна залізяка» може бути добрим помічником у навчанні, але роль педагога від цього не меншає. Як же 
налаштувати нашу систему освіти, аби молодь ліпше вчилася, а працівникам шкіл краще жилося?

Нова освіта
Учитель має бути державним службовцем! Це основа. А ранги, ступені – питання технічні. Зарплата, пенсія у педагога 
мають перевищувати мінімальну в області у 2-3 рази.

Якщо хочемо встигати за світом, нам потрібно вводити обов’язкове штудіювання англійської мови в школах на рівні з 
українською. Російську, французьку чи русинську – за вибором. Я б порекомендував ще китайську чи арабську. Звісно 
ж, не забуваймо про рідні для багатьох угорську, словацьку чи румунську.

Важливо, щоб середня школа не утримувалася тільки за рахунок місцевих бюджетів. Ми ж бачимо, який від цього 
результат! Можна застосувати правило трьох частинок: 1/3 витрат покриває місцевий бюджет, 1/3 - центральний і 1/3 – 
батьківський фонд. За школу прийдеться платити? Так, знань безплатних не буває. Але вони мають бути доступні і 
якісні!

Наступною ланкою є поступовий відбір і профілювання учнів на припереході із середньої у вищу школу. Перший курс у 
всіх вишах бачу контрактним (платним). А на 2-ий і далі має бути відбір кращих на бюджетне (безплатне) продовження 
навчання. Держава зобов’язана надати перше робоче місце кожному бакалавру чи магістру, який чесно заслужив диплом.

Знання – це гроші?
Знаю, що тепер дипломи знецінились. Таких цілі шухляди у «проффесорів», а справжні спеціалісти часто животіють на 
голодному пайку. Для чого ж платити за навчання, якщо дешевше і швидше купити «корочку»? – часто питають молоді 
люди? У цей час їх зрозуміти можна.

Але все, чого я досяг у житті, маю завдяки високому рівню знань. Ще в школі займав призові місця на олімпіадах. 
Відтак поступив у Київський політех і був там одним з кращих. Одним із перших інженерів-радистів КПІ отримав сигнал 
телебачення із військового супутника. Заснував фірму і так офіційно заробив свої перші 10 тисяч доларів. Спитайте 
наших «місцевих олігархів»: як заробили свої перші 10 тисяч у.є.? А я сказати можу – саме знання телекомунікацій 
дали мені потужну основу для створення капіталу. Якби мав диплом без реальних знань – не писав би тепер цю статтю.

І останнє. Колись старі люди говорили: знання завжди пригодяться, носити ж їх за плечима не треба. Дійсно мудрі 
народні слова – ні додати, ні відняти.

РОСПОПА Ярослав, с. Олешник